Якось в буденній суєті я і забув ділитись і фіксувати пам"ятні події в своєму ЖЖ. А їх із початку цього року вистачало. Тому короткий фотоекскурс:

Зустріч Нового 2012 Року в Осмолоді, підйом до хатинки на Високу:


і танці пнгвінів:


( Read more... )

  В суботу відвідали із друзями джазовий фестиваль "Jazz Bez - 2011". Виступали «SEB BERNATOWICZ TRIO & Mark Stryszowski»(Poland) та «JohnBeasleyEuropeanQuartet» (USA-Poland-Ukraine). Щодо перших то явною ізюминкою колективу став Марек Стрижовський, який після виходу завів увесь зал джазово-регійними мотивами і своєю шапочкою про яку він сказав так: „Як ви думаєте, шо то в мене на голові? Нє, то не бабусина кольорова шапочка і не махрова беретка. То мені один чоловік в Африці дав чародійну шапочку і сказав: „Вбери і до тебе повернеться розум”. Ото я вбрав і.... чекаю”
   Другий колектив варто відмітити наявністю в складі цьогорічного номінанта Гремі Джона Бізлі, який зокрема брав участь в написані саундтреків до славнозвісного мультфільма "Немо".
   До слова - я не є надто велики шанувальником джазу, але я кожного року відвідую цей фестиваль, бо мені надто подобається атмосфера, яка витає навколо цього заходу і мені дуже симпатизує публіка, яка на нього приходить.


( Read more... )

Якось так склалось в мене, що коли мені дуже важко на душі, мене неймовірно тягне в театр. Бажання хоча б на кілька годин перейнятись чиєюсь чужою долею, трагедією чи коханням і забутись, даються взанки...
Цього  разу доля познайомила із "Перший українським театром для дітей та юнацтва" або як його називають ТЮГ, який окрім вистав для дітей нещодавно започаткував і проект вечірньої сцени для дорослих глядачів.
Вистава за книгою Ерік-Еммануеля Шмітта "Оскар і рожева пані" це саме та вистава яка допоможе забутися і разом з акторами прожити все життя за 10 дорогоцінних днів...
Історія маленького хлопчика який смертельно хворий... прожити останні десять днів з розрахунку 1 день - 10 років... пізнати радість першого поцілунку, турботи сімейного життя, кризу середнього віку, неміч старості і все це завдяки Рожевій пані та "листам до Бога" і все це за останніх 10 днів. Ця історія розчулює і заставляє вийти із залу із розумінням цінності тих днів та митей, які маєш ти і які переживаєш в дісності навідміну від Оскара. Цінуймо кожну прожиту хвилину і просімо в Бога терпіння та розуміння!
Постановка театру прекрасна і незвична - хто відвідає той зрозуміє.
Отож слідкуйте за афішею театру - http://nashteatr.lviv.ua/afisha

Цей день я чекаю із нетерпінням кожного року, як діти Святого Миколая. І цей день називається відкриття театрального фестивалю "Золотий лев", який завжди радує мене своєю позитивною енергетикою, яскравістю кольорів та різноманітністю цікавих образів.



( Read more... )

Було це прекрасної вересневої пори із прекрасною сонячною погодою. І був наступний маршрут: Дземброня - Смотрич - Піп Іван - оз. Бребенескул - оз.Несамовите - Говерла - Петрос - Кваси. П"ять днів і усі найвищі вершини та високогірні озера українських Карпат подолано.
Цю мандрівку можна із сміливістю назвати однією із тих яка буде згадуватись протягом усього наступного життя і пейзажі побачені з якої будуть снитися іще не раз.



( Read more... )

Цьогорічний фестиваль "Захід" вчергове порадував багатьма факторами: прекрасна погода, чудове територіальне розміщення, велика кількість виконавців (можливо аж занадто),  потужній та якісний звук ну і звичайно море позитивних емоцій:


( Read more... )

Цьогорічний фестиваль "Старе місто" був дуже схожий до минулорічного, така ж погода із зливою посеред концерту, той же IMAX те ж пиво. Але звичайно я не жалію, що потрапив на нього, адже я мусив побачити на власні очі Кустуріцу - улюбленого кінорежисера, який іще до того ж доволі вдалий музикант. Минулорічне бажання потрапити в Сербію - країну моїх улюблених кінофільмів (Кустуріца) та музики (Бреговіч), яке нажаль не вдалось здійснити, вийшло іншим позитивним чином - оба приїхали до мене у Львів :)



( Read more... )

   І так нарешті поза-минулого тижня випала нагода здійснити вилазку в Карпати. Цього разу місцем призначення було вибране доволі глухе місце Карпат, як казав один знайомий: "туди навіть ворони не долітають", а саме так-званий Памір та озеро Гірське око, які розташовані в Чернівецькій області під самим румунським кордоном.
   В п"ятницю 6 травня увечері сідаємо на поїзд "Ковель-Чернівці" і зранку ми уже в столиці Буковини. Далі шлях потрібно долати автобусами, до кінцевої точки транспортного маршруту - с.Шепіт, а тому на автовокзалі о 7.55год. сідаємо на автобус до районного містечка Путила. Правда спочатку ледь не помилились і не сіли на автобус до Долішнього Шепоту, але від водіїв дізнались що із Долішнього в просто Шепіт не доїхати, оскільки дорога через перевал закрита. Приблизно чотири години руху, по доволі важкій дорозі, яка постраждала від минулих повеней і нас зустрічає уже засніжена Путила. На такий різкий поворот погодніх справ звичайно не сподівались, але як туристи із стажем мали спорядження про-запас, тому подальше долання перепон нас не лякало. На місцевому автовокзалі нас чекав іще один сюрприз. а саме, те що автобуса до с.Шепіт не буде, а тому шлях в приблизно 30 км. прийдеться долати або пішки або попутками.

 
( Read more... )

Так вже склалось, що кожного року на травневі свята ми разом із друзями покидали Львівську область і вирушали в мандри. Цього ж року сталось інакше - через трудовий розпорядок не випало нагоди відлучатись на тривалий термін і саме це дало мені можливість провести три чудові дні із таким фестивалем  як "Флюгери Львова".
Атмосфера фестивалю надзвичайна - я б сказав культурно-інтелегентна та домашня. Гарно спланована програма надавала стимулу для відвідування усіх трьох днів фестивалю. А виступи таких гуртів як "Tatosh Banda", "ShokolaD", «DagaDana» і "Атмасфера" надали чергову дозу наркотичного позитиву від слухання та спогляданням за дійством творення музики:



( Read more... )